На Місяці відсутня атмосфера (повітряна оболонка). Молекули газів легко долають її мале тяжіння. Через відсутність атмосфери перепад температур на Місяці дуже великий: від +130 °С на освітленій Сонцем поверхні до –170 °С на протилежній, затемненій.

    З цієї ж причини на Місяці не чути звуків та не буває вітру. Сонячні промені не розсіюються в атмосфері, як це відбувається на Землі. Тому небо над Місяцем чорне, і навіть удень над частиною його поверхні, освітленою Сонцем, видні зірки.

   Місяць, як і Земля, притягують усі предмети, які знаходяться на поверхні. Проте тяжіння Місяця приблизно в 6 разів слабкіше, ніж тяжіння Землі.

   Поверхня Місяця неоднорідна. На ній виділяються моря – рівнини без води (якої на Місяці немає). Вони вулканічного походження, покриті лавою, що вилилась із надр супутника. Ці ділянки місячної поверхні виглядають як темні плями. Поверхня Місяця вкрита також великими круглими западинами – кратерами, діаметр яких сягає до 500 км, є невисокі гори та западини.